В Саватхі.
«Монахи, коли сприйняття страждання в непостійності розвинене та зрощене, це приносить великий плід та благо. Як саме? Це коли монах розвиває сприйняття страждання в непостійності разом із чинниками пробудження: усвідомленістю, розрізненням станів, зусиллям, захватом, заспокоєнням, зосередженням та незворушністю, які спираються на усамітнення, безпристрасність та припинення, і звершуються відпусканням. Ось як сприйняття страждання в непостійності, розвинене та зрощене, приносить великий плід та благо».
«Коли сприйняття страждання в непостійності розвинене та зрощене, можна очікувати одного з двох плодів: просвітлення вже в цьому житті або, якщо щось ще залишається, не-повернення. Як саме?...»
«Монахи, коли сприйняття страждання в непостійності розвинене та зрощене, це веде до великої мети. Як саме?...»
«Монахи, коли сприйняття страждання в непостійності розвинене та зрощене, це веде до великого прихистку від ярма. Як саме?...»
«Монахи, коли сприйняття страждання в непостійності розвинене та зрощене, це веде до відчуття великої нагальності. Як саме?...»
«Монахи, коли сприйняття страждання в непостійності розвинене та зрощене, це веде до перебування у великій легкості. Як саме?...»
Страждання в непостійності
Dukkhasutta (SN 46.72)