Брахман Джануссоні

В Саватхі. Тоді шановний Ананда вранці вбрався і, взявши свою чашу та робу, увійшов до Саватхі по милостиню. Там він побачив брахмана Джануссоні, який виїжджав із Саватхі на цілком білій колісниці, запряженій кобилами. Запряжені коні були чисто білими, як і оздоблення, колісниця, оббивка, віжки, стрекало та навіс. І його тюрбан, роби, сандалії були білими, як і опахало, яким його обмахували. Коли люди бачили це, вони вигукували: «Ого! Це божественна колісниця! Це колісниця, гідна божества!» Потім Ананда обійшов Саватхі у пошуках милостині. Повернувшись з обходу за милостинею, після трапези, він підійшов до Будди, вклонився, сів збоку і розповів йому про те, що сталося, додавши: «Вчителю, чи можна вказати на божественну колісницю в цьому Вченні та Дисципліні?» «Можна, Анандо», — сказав Будда. «“Божественна колісниця”, або ж “колісниця істини”, або ж “найвища перемога в битві” — усе це назви для Благородного Вісімкового Шляху. Коли розвивають та зрощують правильні погляди, це завершується усуненням жаги, злості та омани. Коли розвивають та зрощують правильні наміри… правильну мову… правильні вчинки… правильні засоби до життя… правильні зусилля… правильну усвідомленість… правильне зосередження, це завершується усуненням жаги, злості та омани. Саме так можна зрозуміти, чому “божественна колісниця”, або ж “колісниця істини”, або ж “найвища перемога в битві” — це все назви для Благородного Вісімкового Шляху». Так сказав Будда. Тоді Святий, Вчитель, додав: «Віра та мудрість запряжені в дишло. сором — жердина, розум — то ремінь, усвідомленість — то дбайливий візник. Поведінкою споряджена вона, занурення — вісь, а зусилля — колеса. Незворушність й зосередження — це дишло екіпажу, відсутністю бажань вона оббита. Доброта, не-насильство, усамітнення — зброя, витримка — щит та броня, що везуть до безпеки від пут. Ця найвища небесна колісниця, в самому собі що виникає. Уважні залишають нею світ, впевнені в своїй перемозі».